Оцінка бізнесу - загальні положення

Бізнес - це будь-який комерційний, промисловий, інвестиційний суб'єкт господарювання або суб'єкт господарювання сфери послуг, що займається економічною діяльністю. Зазвичай бізнеси - це прибуткові суб'єкти господарювання, що діють для забезпечення споживачів то-варами або послугами. Близько пов'язаними з поняттям суб'єкта гос-подарювання - бізнесу є поняття діюча компанія, що є бізнесом, який здійснює економічну діяльність шляхом створення, продажу або обміну товарів або послуг, а також діюче підприємство - суб'єкт господарювання, що звичайно розглядається як функціонуючий в доступному для огляду в майбутньому без наміру та необхідності в ліквідації або суттєвому скороченні масштабів своїх операцій.

Комерційні суб'єкти господарювання створюються у вигляді юридичних осіб. Бізнес може бути корпоративним і некорпоративним. Приклади некорпоративних суб'єктів господарювання включають приватні підприємства, венчурні підприємства, товариства з повною, додатковою та обмеженою відповідальністю, командитні товариства. Приклади корпоративних суб'єктів господарювання включа¬ють корпорації закритого типу, або закриті компанії, і корпо¬рації відкритого типу, або відкриті компанії, чиї акції доступні та утримуються громадськістю. Інші правові форми комерційних суб'єктів господарювання включають угоди про довірче управління, відповідно до яких контроль переданий або персональній або корпоративній до¬віреній особі, і холдингові суб'єкти господарювання, що поєдну¬ють материнські і дочірні або підконтрольні корпорації, відно¬сини співзасновництва і відносини довірчого управління.

Комерційні суб'єкти господарювання зустрічаються в дуже широкій області економічної діяльності як у приватному, так і публічному сек¬торі. Серед іншого комерційна діяльність включає виробництво, опто¬ву і роздрібну торгівлю, надання в оренду житла, охорону здоров'я, а та¬кож фінансові, правові, освітні і соціальні послуги. Комерційні суб'єкти господарювання, створені для експлуатації інфраструктури, тобто для надання комунальних послуг, у багатьох країнах створені як корпора¬ції, які не знаходяться у власності держави, але контролюються нею. Інвестиційні або холдингові компанії - це ті, які утримують контрольний інтерес у дочірніх компаніях завдяки праву влас¬ності на акції в таких компаніях, включаючи серед інших діяль¬ність у галузі нерухомості та сільського господарства. Майнові об'єкти такі як готелі, автозаправні станції, рестора¬ни, кінотеатри, що називаються по-різному: майно, пов'язане із комерційним суб'єктом господарювання, майно з комерційним потенціалом, комерційне майно, або діючий суб'єкт господа¬рювання, оцінюються по ринковій вартості, але їхня ринко¬ва вартість містить в собі компоненти вартості землі, будин¬ків, рухомого майна, нематеріальних активів, і самого бізнесу. Оскільки ці майнові об'єкти зазвичай продаються на ринку як майновий комплекс, окреме визначення вартості землі, будин¬ку та інших об'єктів може бути ускладнено, тому потрібно при¬ділити додаткову увагу ідентифікації окремих видів майна, що включаються в оцінку.

Відповідно до термінології бухгалтерського обліку до складу активів комерційного суб'єкта господарювання включаються як матеріальні, так і нематеріальні активи. Матеріальні активи включають оборотні кошти і довгостроко¬ві активи, такі як нерухоме майно, конструкції, устаткування і матеріальне рухоме майно. Нематеріальні активи, що вважаються нематеріальним рухо¬мим майном, включають управлінські навички, маркетингові ноу-хау, кредитний рейтинг, зібрану робочу силу, функціону-юче виробництво, гудвіл, і право власності на різні юридич¬ні права та інструменти (наприклад, патенти, авторські права, франшизи і контракти). Гудвіл може містити у собі два різних компоненти: гудвіл, обумовлений майном, або той що пов'язаний із ним і який переходить до нового власника при про¬дажі майна, і персональний гудвіл, пов'язаний з влас¬ником або менеджером.

Оцінка бізнесу проводиться для різних цілей, включаючи:

• Придбання та ліквідація індивідуального бізнесу, злиття бізне¬су, або визначення вартості акціонерного капіталу, що знахо¬диться у власності акціонерів.
• Оцінка бізнесу часто використовується як основа для розпо¬ділу і відображення вартості при користуванні різних акти¬вів суб'єкта господарювання. Оцінка бізнесу також може бути основою для визначення ступеня знецінення визначених нео¬боротних активів суб'єкта господарювання.

Оцінка бізнесу може ґрунтуватися на ринковій вартості комерційного суб'єкта господарювання. ринкова вартість бізнесу не обов'язково еквівалентна вартості бізнесу при користуванні. Від оцінок для фінансової звітності зазвичай потрібно визначення справедливої вартос¬ті, яка може дорівнювати або відрізнятися від ринковою вартості. У таких ситуаціях оцінювач повинен вказати, чи відповідає вартість як визначенню ринкової вартості, так і визначенню справедливої вар¬тості. Оцінки діючих підприємств звичайно базуються на вартості при користуванні. Для ці¬лей фінансової звітності вартість при користуванні має специфічне визначення відповідно до Міжнародного Стандарту Бухгалтерського Обліку 36, «Зменшення корисності активів», що відрізняє цей термін від його звичайного розуміння в практиці оцінки.

Оцінювач повинен чітко визначити бізнес (наприклад, діюча компанія, холдингова компанія, торговельна компанія), частки в бізнесі, або акції (акціонерного товариства відкритого або закритого типу, або частки в інвестиційних або довірчих фондах), що підлягають оцінці. Частки в бізнесі можуть бути неподільні, поділені серед акціо¬нерів, та/або такі, що представляють мажоритарні або міноритарні інтереси. Оцінювач повинен розглядати права, привілеї та умови, пов'язані з правом власності на інтерес у бізнесі незалежно від того, чи виражено воно у корпоративній формі, у формі співзасновництва або як унітарне.

Для оцінки бізнесу застосовуються три підходи до оцінки. Оцінювачі зазвичай погоджують орієнтири, отримані в рамках двох або більшої кількості підходів і пов'язаних з ними методів.