ЦІЛІ ТА ЕТАПИ ПРОЦЕСУ ОЦІНКИ МАЙНА

Цілі оцінки майна можуть бути наступними:

• поліпшення процесу поточного керування підприємством для збільшення його вартості;
• визначення вартості цінних паперів у випадку купівлі-продажу великих пакетів акцій на фондовому ринку;
• установлення вартості підприємства у випадку його купівлі-продажу цілком або частинами;
• реструктуризація підприємства — ліквідація, поглинання, злиття, виділення самостійних виробничих одиниць;
• розробка плану розвитку підприємства (майбутні доходи компанії, ступінь її фінансової стабільності, імідж і т.д.);
• визначення кредитоспроможності підприємства й вартості застави при кредитуванні;
• визначення вартості активів у процесі страхування майна підприємства при ймовірності виникнення втрат;
• визначення вартості й прибутковості інвестиційного проекту в процесі обґрунтування бізнес-плану;
• визначення вартості обладнання й інших основних засобів, переданих у лізинг;
• продаж частини нерухомості, щоб позбутися невикористовуваних будівель, споруд, земельних ділянок і ін.;
• страхування нерухомості й визначення вартості майна, що страхується;
• одержання банківського кредиту під заставу нерухомості (іпотечного кредиту);
• здавання нерухомості в оренду;
• оформлення частини нерухомості як внеску в статутний капітал новостворюваного підприємства;
• продаж окремих видів фізично й морально застарілих машин і обладнання для їхньої заміни на більш ефективні;
• передача машин і обладнання в оренду і т.д.

Якщо відповідно до законодавства підприємство повинне здійснювати оцінку активів в обов'язковому порядку, тоді необхідно користуватися послугами професійних оцінювачів.

Відносини з оцінювачами будуються на взаємних домовленостях, які закріплюються в спеціальному договорі. Договір укладається в письмовій формі, служить підставою для проведення оцінки й при цьому не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Процес оцінки складається з наступних основних етапів:

• підготовчий;
• оцінювальний;
• заключний.

На підготовчому етапі залежно від цілей оцінки й можливостей визначається вид вартості й методи оцінки, готується необхідна для проведення оцінки інформація, аналізується фінансовий стан і ризики оцінюваного підприємства.

На оцінювальному етапі безпосередньо оцінюється підприємство (бізнес) відповідно до обраного виду вартості й методів оцінки.

На заключному етапі оцінки здійснюються необхідні коректування вартості ( зокрема, на фінансове становище підприємства, на ступінь контролю, на ліквідність, якість менеджменту й ступінь диверсифікованості виробництва) і складається звіт про оцінку підприємства (бізнесу).

Залежно від мети оцінки застосовуються наступні види вартості:

• ринкова;
• ліквідаційна;
• інвестиційна;
• спеціальна
• вартість у використанні;

Ринкова вартість — ціна, по якій може бути укладена угода між продавцем і покупцем за умови, що обоє діють без примусу, компетентно й до обопільної вигоди. Найчастіше необхідність розрахувати ринкову вартість виникає при висновку угоди по переходу прав власності на підприємство й коли необхідно визначити ціну його купівлі-продажу. Об'єктом оцінки є власний капітал підприємства. На ринкову вартість впливає співвідношення попиту та пропозиції.

Ринкова вартість підприємства — це результат регламентованої процедури кількісного визначення його цінності, здійснюваної власником або уповноваженими особами.

Ринкову вартість підприємства визначають капіталізацією його цінності (прибутковості, рентабельності), соціально-економічної значимості, унікальності, інноваційності й інтелектуалізації продукції, робіт, послуг, що випускаються.

Підсумкова величина ринкової вартості підприємства залежить від прибутковості й ступеня ризику господарської діяльності підприємства, платоспроможності потенційного покупця, наявності альтернативних об'єктів вкладення коштів і т.д.

Інвестиційна вартість — враховує вимоги конкретного інвестора (за рівнем ризику, прибутковості й ін.). Розраховується якщо буде потреба прийняти інвестиційне рішення.

Ліквідаційна вартість — ціна роздільного продажу активів за винятком усіх зобов'язань підприємства й витрат на продаж. Оцінюється у випадку ліквідації підприємства.

Після визначення виду вартості для оцінки вибирають підхід і методи оцінки вартості. Виділяють наступні підходи до оцінки вартості майна підприємства: ринковий (порівняльний), витратний (майновий), дохідний.

Ринковий (порівняльний) підхід означає, що найбільш імовірною величиною вартості оцінюваного підприємства може бути реальна ціна продажу ідентичної компанії, що склалась на ринку.

Витратний підхід (майновий підхід, підхід на основі активів) укладається в оцінці поточної вартості тих або інших елементів майнового комплексу підприємства і його нематеріальних активів. При цьому вартість активів підприємства розглядається з погляду понесених витрат, тобто визначається сумою витрат на його відтворення або заміщення з обліком фізичного й морального зносу.

При витратному підході підприємство розглядається як комплекс майна й майнових прав (нематеріальних активів). У цьому зв'язку застосовувати його доцільно у випадках продажу активів при ліквідації підприємства, при страхуванні майна, тобто якщо виникає необхідність оцінки майнового комплексу підприємства.

Витратний підхід може бути єдиним в оцінці майнового комплексу підприємства, оскільки:

• для неефективних, неприбуткових, підприємств витратний підхід дозволяє одержати прийнятну для продавця ціну, тому що враховує саме вартість активів і не бере до уваги потенційну прибутковість;
• для оцінки бізнесу витратним підходом існує необхідна статистика ( на відміну від порівняльного підходу).

Дохідний підхід розглядає підприємство як актив, що приносить дохід у майбутньому, що і є основною перевагою даного підходу. Одним з головних недоліків підходу є прогнозний характер інформації, на основі якої здійснюється оцінка.

Перераховані підходи до оцінки майна підприємства (бізнесу) доповнюють один одного. Як правило, залежно від цілей оцінки, умов, стану об'єкта оцінки, зовнішнього середовища вартість підприємства оцінюють відразу декількома методами (двома-трьома), найбільш прийнятними для конкретної ситуації в рамках зазначених вище підходів, а потім розраховують підсумкову величину як середньозважену (методом математичного або експертного зважування). При виборі питомої ваги кожного окремого методу беруть до уваги такі фактори, як: характер діяльності підприємства, ціль оцінки й використовувані методи визначення вартості, кількість і якість даних, використовуваних кожним методом, і ін.

За результатами проведення оцінки складається звіт.

Результати оцінки є основою для прийняття як поточних, так і інвестиційних рішень. У першому випадку власники, керівники підприємства одержують інструмент керування вартістю підприємства, в іншому випадку з'являється можливість показати потенційному інвесторові або кредиторові процес створення вартості підприємства.